У селі Хмільна запрошують «На гостини до древніх слов’ян»

Розважально-пізнавальна атракція з такою назвою з’явилася на Канівщині. Взяти участь у незабутній пригоді, дізнатися більше про побут і вбрання наших предків, поласувати смаколиками тут зможуть і дорослі, і малі. Головне, прихопити із собою бажання дізнатися щось нове і гарний настрій.

-Ідею проекту підказала історія села. Річ у тім, що колись на території, де зараз знаходиться наша Хмільна, було древньоруське місто Родень, – відзначає одна з організаторів заходу Тетяна Пономаренко. – Про це свідчать і численні археологічні розкопки, і праці відомих істориків. Тож і вирішили скористатися багатою історією.На відкриття проекту до Хмільної запросили малечу з Канева – учнів четвертих класів однієї з місцевих шкіл. Разом до пригод долучилася 21 дитина.– А розпочалося все в центрі села – в одному з найцікавіших місць нашого населеного пункту. Колись тут знаходилася Спасо-Преображенська церква, яку обходили дві дороги, зливаючись в одну. За переказами, багато років тому по Дніпру до цього місця прибули люди, які й заснували село, а з дошок чайок збудували храм. На жаль, у радянські часи святиню зруйнували, а неподалік побудували школу, – розповідає Тетяна Григорівна. Та попри все, й донині це місце вважається дуже особливим у селі: тут ростуть древні дерева й зберігається особлива енергетика. – Розповідали про наше село та його природні особливості. Тут знаходиться найбільший у Європі Великий Хмільнянський яр. У довжину він сягає 18 км, а по периметру – 110 км. Про ці місця існує чимало легенд, зокрема, що десь неподалік заховано дуже цінний скарб, – додає пані Тетяна. – А ще тут ростуть цілющі лікарські трави: звіробій, материнка, меліса. З них місцеві жителі готують неабиякий чай, почастували ним і наших маленьких гостей. Також перед дітками постали три панянки, вбрані в одяг, який носили древні слов’янки. Наряди шили спеціально на замовлення місцеві майстрині.– А потім провели для малечі цікавенний, сповнений пригод квест, у рамках якого діти розв’язували завдання, відповідаючи на питання про історію Київської Русі та села Хмільна, – додає Тетяна Григорівна. – Провели три майстер класи: діти вчилися молоти зерна пшениці на старовинних жорнах, з дорослими випікали коржі на відкритому вогні. Зі шкіри виготовляли амулети, а з духмяних трав – ляльку-травничку.  А потім радісних, приємно втомлених і трішки зголоднілих учасників частували кашею та унікальним десертом – київським сухим варенням, яке готується з в’ялених ягід та меду. – Рецепт страви віднайшли в Інтернеті. Виготовляти її почали ще в часи Київської Русі. Ласощі неабияк подобалися литовському князю Ягайлу, який отримав їх у подарунок на власне весілля. А також ці солодощі полюбляла Катерина ІІ, – відзначає Тетяна Пономаренко. – Звісно, припали до смаку вони й нашим гостям.

Загалом у підготовці заходу взяли участь десять осіб. Працювати над проектом почали ще в травні.– Тоді було важко, адже не мали єдиної концепції, яка б лягла в основу «Гостин…». Допоміг досвід наших колег із Межирича, які створили нині досить популярну «Мамонтландію», – зауважує Тетяна Григорівна. Звісно, після першого пробного старту зробили висновки: що вийшло на відмінно, а над чим треба ще попрацювати. – Але загалом, проект мав успіх: діти раділи, в них горіли оченята, а це найважливіше. Переконана, нам вдалося неординарно розповісти історію рідного села, – переконана пані Тетяна. – Дякую всім членам нашої команди, які докладали зусиль, для того, щоб усе вийшло. А надто вдячна проекту «Розвиток мікропідприємництва на селі» та його організаторм за можливість реалізувати свої задуми, за навчання, досвід і підтримку.

Komentarze