6043

Сила – у єдності громади

Жепово – маленьке село, що лежить, як кажуть самі його жителі, «у найглибшій глибині, де закінчуються асфальтовані дороги й автобус доводиться чекати неймовірно довго». Та попри все, ця місцина з кожним роком приваблює дедалі більше туристів, які хочуть усамітнитися й побути далеко від гамірного міста, насолодитися неймовірною красою природи: мальовничим озером й лісом, що розкинулися поблизу.

А ще у селі збереглося кілька пам’ятків архітектури – цегляних будинків з кінця дев’ятнадцятого століття. Найцікавіша ж будівля – церква в неоготичному стилі,  побудована ще в 1870 році. Поруч з церквою знаходиться невеликий парк, у якому росте древня липа: обхват її стовбура – майже 4,5 метрів.

Та найбільшим скарбом села є його люди – невеличка громада, яка об’єднує різні культури, народи, історію. Річ у тім, що чимало представників старшого покоління – вихідці з України. Багато років тому їх за примусом переселили до Жепово й, не маючи нічого за душею, не знаючи мови й місцевих традицій, вони змушені були починати все з нуля.

IMG_6726 IMG_6730 IMG_6733 IMG_6737

Та, що цікаво, не зважаючи на давність, цю історію і досі пам’ятають у селі. Більше того, активні жительки Жепова використали її для об’єднання громади, зробивши на основі цілу виставу. В ній задіяні одразу три покоління: школярі, люди середнього віку та старожили, яких давні події торкнулися безпосередньо.

У тій виставі є все: і трагічна історія, яку довелося пережити в минулому, й любов, й навіть українська пісня та молитва.

Узагалі до українського в Жепово особливе ставлення: тут навіть видрукували невеличкий пісенник, до якого увійшли давні пісні. До речі, їх було презентовано навіть на масштабному польському пісенно-театральному конкурсі.

А ще в селі втілили унікальний проект, пов’язаний із вишивкою. Старші навчали малечу давньому мистецтву, а потім в селі організували виставку робіт, що стала неабияким предметом гордості серед місцевих.

Попри віддаленість і невеличкі розміри, Жепово лишається затишним куточком, який приваблює гостей з усього Західнопоморського воєводства. Завдяки активній громаді, тут організовується чимало розважальних атракцій, проводяться тематичні вечори, вшановуються і зберігаються традиції, які знають навіть найменші жителі села.

Секрет успіху невеличких громад, кажуть селяни, в згуртованості та сильному лідерові. Це твердження яскраво підтверджує ще одна невелика громада із села Карвово, в якому проживає не більше 150 осіб. Проте, завдяки ініціативному солтису (посада, на зразок голови села) невеличкий населений пункт має непогані успіхи. Зокрема, тут вдалося організувати невеличкий дитячий садочок, відновити старовинну церкву, в якій щонеділі проходять служби й навіть із занедбаного пустиря, який поволі перетворювався на смітник, тут організували чудову клумбу, на якій росте духмяна лаванда.

Символ села – мітла. Місцеві відзначають, що один прутик зламати дуже просто, а от коли їх кілька та ще й у міцній зв’язці, то порушити таке єднання практично не можливо. Так і на ділі, одній людині щось змінити дуже важко, коли ж до справи береться цілий гурт, тоді всі проблеми вирішуються просто.

IMG_6749 1371

Komentarze