IMG_20170823_164254_HDR

Навчальна поїздка учасників проекту „Співпраця об’єднаних громад для участі громадськості в управлінні освітою”: частина ІІ

Як громада рятувала школи: досвід Щецина і Мар’яново – у продовженні матеріалів із навчальної поїздки учасників проекту „Співпраця об’єднаних громад для участі громадськості в управлінні освітою”.
 
Що об’єднує школу „На Глибокім” у місті Щецин, де вчиться понад 200 учнів і вполовину меншу школу в сільській гміні Мар’яново? Обидва навчальні заклади громади зуміли вберегти від закриття. Батьки і вчителі спільно, згуртувавшись у громадські організації, змогли досягти того, щоб солідарно управляти школами.
 
Була державною – стала громадською
 
Публічна школа «На Глибокім» розташована недалеко від озера Глибокого в мальовничому мікрорайоні Щецині, звідси й її назва. Зараз школу відвідує 222 учні, сформовано 7 класів-комлектів. Середня наповнюваність інклюзивних класів (а школа призначена і адаптована для дітей із особливими потребами) – 20 осіб, 25 учнів – у «звичайних» класах. Спеціалізація – природничий і лінгвістичний напрямки. «Школа на Глибокім» – одна з небагатьох у місті, яка тримає перші місця у рейтингу знань учнів із німецької мови.
 
За останні 8 років кількість школярів тут зросла вполовину – із 140 дітей. Їдуть з усього міста й околиць. Набір здійснюється за певною системою – перевага надається малечі з мікрорайону потім дітям випускників і їх родичам, а вже в наступну чергу – решті охочих.
IMG_20170824_111608_HDR
 
„У 2009 році, коли я стала директором, школа №21 перестала бути державною і стала громадською, – розповідає Йоанні Славяновська. – Навчальний заклад постав перед ліквідацією, бо вважався найдорожчим в місті, якщо рахувати обсяг державних грошей на кожного учня. Розмови про закриття тривали 2 роки. І коли рада міста Щецин вирішила остаточно закрити школу, у батьків виникла ідея створити громадську організацію. Тоді я була і мамою, і вчителькою цієї школи. Ми з батьками багато вечорів тут сиділи, розмірковуючи над порятунком закладу, бо не уявляли, як малі діти будуть їздити далеко самі до школи в центр Щецина. Наша громадська організація „Для розвитку міської школи №21” зуміла виграти конкурс на управління цією школою, попри велику і жорстку конкуренцію. Так постала публічна школа „На Глибокім”.
 
Пані Йоанні згадує, що під час тих тяжких пертурбацій зі школи пішла частина педагогічного колективу з числа тих, хто не вірив у розвиток і майбутнє закладу. Залишилися справді іціативні люди, а також ГО шукала – і знаходила! – потрібні кадри та однодумців.
 
Як же громадська організація здійснює управління школою?
Загалом, до складу ГО „Для розвитку міської школи №21” входять батьки учнів (якщо у школі вчаться двоє дітей, то батько і мати, якщо більше – зараховують і інших родичів), вчителі і небайдужі люди. А оскільки директора призначає ГО, директор залежить від керівного органу організації. Дидактичний процес у школі контролює кураторіум освіти, який підпорядковується Міністерству освіти.
 
Статут ГО побудовано таким чином, що до керівного органу ГО входить чотири особи: директор, учитель і двоє батьків. Вони мають однакові права і відповідають кожен за свій напрямок. Керівний орган ГО вирішує, куди спрямовувати кошти.
 
Фінансування школи йде з кількох джерел. У першу чергу, це освітня субвенція через раду Щецина, яка, нагадаємо, „ходить” за учнем. По-друге, члени ГО сплачують членські внески по 100 злотих на місяць. Третє джерело доходів – 1% від податку, який сплачує кожен громадянин Польщі. Наступне – участь у проектах.
Із субвенції здійснюється оплата праці вчителів, енергоносії, шкільні ремонти та необхідні у навчальному процесі матеріали: обладнання, таблиці, плакати. Підручники для дітей безкоштовні, вони закуповуються за дотації. Коштами має право розпоряджатися директор школи, втім, узгоджує витрати з керівним органом ГО.
IMG_20170824_110617_HDR
 
У „Школі на Глибокім” широко налагоджена робота з батьками – вони допомагають, це де можливо, своїм досвідом чи знаннями. Скажімо, проект кабінетів, які нині добудовуються до школи, розробляв батько-архітектор. Є співпраця з громадою – у школі традиційно влаштовують різні свята та заходи, які допомагають організовувати і відвідують мешканці мікрорайону.
 
Йоанні Славяновська зауважує, проблем як таких у школі немає. Існує тісна співпраця між владою міста, адміністрацією школи і громадською організацією. А решта – тимчасові труднощі, які долають спільними зусиллями.
 
Велика історія порятунку маленької школи
 
„Унаслідок освітньої реформи на початку 2000-их років у Польщі було закрито 6 тисяч шкіл. Ця проблема торкнулася кожної громади. Були гміни, де ліквідували навіть не одну школу. Батьки почали бунтувати. Адже у школах проходить не лише навчальний процес, а й культурне життя, – говорить війт гміни Мар’янова Ельжбета Рінк. –У ці роки по всій Польщі було створено багато громадських організацій, які намагалися зупинити лавину закриття шкіл. І коли прозвучала інформація, що школу в Гоголеві, яку відвідує майжу сотня учнів із цього села й сусіднього Далева, будуть ліквідовувати, ми з батьками теж створили таку громадську організацію. Були такі показові моменти, коли батьки влаштовували пікети чи перекриття вулиць з вимогами не закривати школи, та попри це заклади таки закривали. Там, де зібралися батьки і згуртувалися в громадську організацію – школи вдалося зберегти”.
 
Пані Рінк тоді була матір’ю одного з учнів. Дітей мали взяти на навчання інші школи, але вона не могла цього допустити: „Гоголево і Далево – малі села. А без школи невелика місцевість умирає, я вважаю”.
 
Утім, процес набуття громадською організацією управління школою був не таким безхмарним, як у щецинській „Школі на Глибокім”. Ельжбета Рінк згадує, що влада не передала батькам ключі від школи і 1 вересня святкували… в костьолі. Потім чиновники побачили недоліки в санітарно-гігієнічному стані шкільних приміщень і батьки авральними темпами самотужки взялися робити ремонт. Вдавалися і до фінансового тиску.
 
„Колізія була ще в тому, що до кінця календарного року влада мала право не давати кошти на школу. Нам і не дали. 4 місяці вчителі працювали задарма. Перед Різдвом я взяла на себе кредит у банку під заставу особистого майна на зарплатню для вчителів. Кредит ми виплачували всією громадою”, – пригадує пані Рінк.
IMG_20170823_183719_HDR
 
Цікавий факт – спільні зусилля, спрямовані на порятунок школи і втримання її „на плаву”, неабияк здружили громади сіл Далево і Гоголево, між якими до того кипіли просто-таки по-шекспірівські не дуже приязні пристрасті. Тепер спільнота батьків двох сіл і вчителів – партнери школи, а ініціативну Ельжбету Рінк обрали війтом гміни Мар’яново і на цій посаді вона вже не перший строк.
 
Членами ГО, яка управляє школою в Гоголеві, є батьки і вчителі, а також люди, не пов’язані з навчальним закладом. Школа початкова, в ній вчиться 60 учнів, а після 7 класу діти продовжують навчання в Мар’яновській гімназії. Фінансування здійснюється з субвенції, кошти також додає гміна. Слід зауважити, що школа в Гоголево, на відміну від Щецинської „На Глибокім”, – непублічна, але має всі права публічної. В непублічній школі зарплатня вчителя є нижчою, бо він працює за Трудовим кодексом, і деяких обсяг роботи вони виконують на волонтерських засадах…

Komentarze