22539951_1851192824909831_948440365553417979_n

Нові делібераційні методики презентували учасникам Майстерні в Черкасах

Під час Майстерні в рамках „освітнього проекту” учасники з 7 громад познайомилися з низкою делібераційних методик для громадської участі – „Фотографія з питанням”, „Килимок ідей”, „Самооцінка”.

22540149_1850856534943460_1635742434006876973_n

„Фотографія з питанням” була презентована експертом Мареком Штарком (Польща). Яка її мета і коли варто застосовувати цю методику? Під час вирішення питань, які потребують публічного обговорення, для соціально-політичних приводів. Для старту до розмови, зрештою!..

„У такий спосіб ми можемо почути думку громади з проблемного питання, залучити громадськість до обговорення тем, які потребують діалогу. Коім того, люди відчувають співучасть у прийнятті рішень. Маємо також співпрацю мешканців. Метод спонукає до обмірковування проблеми – навіть не взявши безпосередньої участі в опитуванні чи голосуванні, люди будуть думати про неї”, – вважає Марек Штарк.

Послідовність методики:

– визначити тему (теми), які потребують обговорення (наприклад, учасників Майстерні поділили на групи, визначивши 5 тем: Можливості та загрози української освіти; Оточення (село, місто) як простір для виховання та навчання; Освітня політика в публічному просторі – інституалізація символів, парадокси символічної сфери; Умови повсякденного життя як тема для деліберації;Бізнес у просторі громади – аспекти малого підприємництва у місцевій спільноті);

– зробити світлини, які розкривають тему;

– колективно, обговорюючи кожну, відібрати кілька найцікавіших світлин (учасники Майстерні відібрали по 3-4 з кожної групи);

– роздрукувати фото, зробити фотовиставку в межах обговорення організаторами;

– кожен із учасників формулює питання до кожної світлини, потім – голосування кожного учасника за ці питання;

– відбір кількох „світлин із питаннями”, які набрали найбільше голосів (учасники Майстерні відібрали 10 фото);

– оформлення відібраних фото на плакатах (з питаннями), виставлення їх у публічному місці для обговорення громадою.

Необхідно забезпечити можливість людям практично висловити свою думку – прикріпити маркер чи дошку з крейдою біля плакату, м”ячики для голосування, якщо це голосування у варіантах „так” чи „ні”. Плакати із „фотографіями з питаннями” слід кріпити в людному місці – на площі, на ярмарку – для зацікавлення громадськості. Добре було б, аби поруч був „аніматор”, щоб заохочував людей до розмови.

22490198_1850857424943371_3646142807170226991_n

Учасники Майстері розмістили плакати, напрацьовані в рамках методики, у сквері Богдана Хмельницького. Люди підходили зацікавлено, долучалися до висловлення думки.

Що далі робити з плакатами? По-перше, організаторм слід ретельно проаналізувати дані – відгук громади з питання. По-друге, можна продовжити життя обговоренню проблеми в інших сферах – у соцмережах, в журналістських матеріалах. І продовжувати вести діалог!

„В одному невеликому містечку в Польщі я проводив таку акцію, де виставлялися фото місць, які потребують термінового втручання. „Хай цим питанням займеться влада…”, „Хай займеться власник…” – звучали такі думки, – розповів Марек Штарк. – Але наступного тижня з’ясувалося, що багато тих місць прибрали і облаштували самі мешканці. Започаткована розмова призвела до того, що люди побачили проблему наче зі сторони – і взялися за прибирання”.

„Застосовуватимемо цю методику „Фотографія з питаннями” уже найближчим часом у ході публічного обговорення освітньої моделі у нашій громаді. Проведемо також громадські слухання. Тож не виключено, що будемо мати цікаві варіанти від громади”, – коментує учасниця Майстерні і проекту „Співпраця об’єднаних громад для участі громадськості в управлінні освітою” директор опорної школи Покровської ОТГ Людмила Каліберда.

22540191_1851188654910248_4545494050160004476_n

„Килимок ідей”. За словами експерта проекту Пшемислава Фенриха, ця методика допомагає не лише проводити деліберації, а й планувати конкретні дії, включно з людськими ресурсами.

Як „плели” „килимок ідей” учасники Майстерні? Розділившись на 4 групи,  взялися за тему „Співпраця між громадами”. Спершу в групах на окремих картках були визначені бар’єри, які можуть зашкодити в цій співпраці (назвали, зокрема, таке: неготовність до діалогу,  інертність населення, відсутність лідера, команди, недовіра між суб’єктами співпраці). Можливі дії для подолання цих бар’єрів знову ж таки учасники напрацювали тим самим складом груп і зафіксували на картках другого кольору, приклеївши їх на плакати під першими (приміром, відсутність у громаді лідера запропонували вирішити за допомогою всебічної мотивації, різні фінансові можливості громад – спільними проектами, низький кадровий потенціал – навчанням наявних працівників та запрошенням людей «зі сторони», пасивність і недовіру населення – прикладом успішних проектів співпраці інших громад).  Зрештою, на картках іншого кольору, які наклеїли під першими й другими, учасники написали, що самі готові зробити за певний період для подолання перешкод у співпраці (за методом СМАРТ – конкретно, а не загально; реальні дії; визначені в часі; можливі до сприйняття; вимірювані). Потім «іменними наклейками» знову ж таки різних кольорів учасники  позначили, які наміри (заходи) колег готові підтримати; в чому б і хотіли співпрацювати, але це буде важко; які б підтримали, якби хтось розпочав, допомагав.

„Отже, при плануванні діяльності вже маємо конкретний матеріал – в яких пунктах маємо тільки наміри, але не поміч, а де – вже щиру зацікавленість і декларацію допомоги”, – резюмував Пшемислав Фенрих.

22688545_1851251991570581_4169912332242074293_n

 

У методиці „Самооцінка” (у вигляді діаграми) учасники Майстерні  вправлялися на прикладі аналізу навчального візиту до Щецина (Польща), який відбувся у серпні. Підсумовуючи поїздку, вони визначали критерії успішності проведеного заходу. Така методика дозволяє візуально побачити плючи й недоліки – події, заходу чи процесу.

Послідовність проведення:

  • виробити низку параметрів для оцінки (під керівництвом експерта з Польщі Марека Штарка учасники зупинилися на 12 критеріях);
  • визначити послідовність критеріїв і їх взаємозв’язки, розмістити в колі;
  • виставити оцінку кожному критерію (від 1 до 10);
  • з’єднати точки: нерівності-“вм’ятини” отриманого кола показують недопрацювання по певним параметрам.

Потім учасники спробували за методикою „Самооцінка” оцінити проведені делібераційні засідання у своїх громадах.

 

Komentarze